вже тиждень змушую себе щось робити, бо інакше знов злягу з депресією. мені так не вистачає його, так хочеться до його обіймів, але я не хочу турбувати його кожен день тим, що мені погано. вихідні настали, але він так і не сказав приїхати до нього...мені просто...нестерпно, насправді...

















