pixelpysanka

• пекти рецепт лише українською

• вишивати хрестиком українських слів

• творити стікери

• мати свою виставку

• мати презентацію на Zoom про цікаву тему

• писати та публікувати книжки

• відвідати на українській книжковій фестивалі

• знайти історичне дослідження

• відвідати майстер-класу української творчи (ґердани, мотанки, писанки, вишиванки, петриківський стіл малювання, Косівський кераміки, а що більше?)

• творити свій український шрифт

Це просто ідеї, які я думала про зараз. Впевнено, є більше 🤔

• творю зіни/комікси (11/10!) Люблю це, дуже дуже творча ідея, ідеально для мене, тому що я вже робила зіни/комікси англійською. У мене є фанати, які ціную так сильно. Це найбільше, що я надихаю більше людей створювати зіни 🫶

• цей блог на Тамблері (9/10) Вже зустрічала таких талановитих людей. На жаль, є російські тролі/боти/русофіли. Вони не розуміють. Чесно кажучи, шукала довго віртуальний простір, щоб поділитися своїм досвідом. Мені подобається це додаток, тому що як індивідуальний блог + інстаґрам. Мені здається, що я знайшла хороший сайт.

• щоденник (10/10) Це гріє душу, що у мене є приватне місце на папері, щоб писати та експериментувати з словами. Це відчувається так чарівно. Вивчаю силу мови. Можу робити без телефону, без інтернету, навіть без світла. Без реклами та тролі. Немає ШІ, який хоче красти мої слова. Супер! 😎

• робила свій вебсайт (7/10) Це великий проєкт. Відвідала курси веб-дизайну в школі та університеті. Можу будувати сайт, в мене так сила. З одного боку, відчувається що ніколи не добре. Завжди виглядає як проблеми чи не як хотіла. Кодую сама. Завжди мені треба багато додати до вебсайту. Не завжди весело чи корисно, щоб удосконалювати українську. Кодування, кодування, кодування.

• сьогодні спробую писати вірші (10/10) Раніше, викладачка порадила мені написати вірші українською. Вона думала це було дуже корисно завдання. Це правильно, хоча дуже важке завдання. Не дійсно намагалася до сьогодні 😅 Мені треба переглянути більше. . . Не готова для публікації.

• відео презентації про подорожі (9/10) Це весело! Було мій перший великий проєкт після початку уроків української мови. Дуже круто досвід. Відео вразили українців.

• анімацію на Ютуб (6/10) Я не добре аніматор, ха-ха. Проєкт стався більше про анімацію, а менше про мову. Непогано. Рада, що я спробувала)) Можливо, у майбутньому, буду ще раз.

• малювала карту (8/10) Нормальний досвід, але не так цікаво. Це була карта про історію, яку читала на уроці. Також, у дитинстві, малювала карту України, щоб пам’ятати де знаходиться міста в Україні.

• малювала плакати слів (8/10) Робила це у дитинстві, коли я вперше почала вивчати українську. Дуже милі спогади.

коли вони зненацька причаїлись,

коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,

із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів,

а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія – це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі.

Ліна Костенко

(Можливо, це не найкращій вірш для вивчення мови, та все ж він гарний і я вирішив ним з вами поділитися:3)

Щиро дякую за вірш!!! :3

Це круто! Загалі, якщо душа гостинна, щоб отримати гарні слова, поезія — так сильно та корисно.

Я читала два вірші Ліни Костенко з викладачкою; «Дощі програють по городах гаму» та «Осінній сад ще яблука глянуть». Це правильно, що не легко для початківців української мови зрозуміти. Хоча, вірші — хороші, щоб спілкуватися та пояснити в групі або з викладачами. Також вивчати нові (описові) слова.

Коли викладачка розповіла мені про її книгу «Триста» я плутала іспанське слово “triste” (що означає «сумно» і звучить як слово «триста».) Потім, вона сказала, що триста означає 300!!! Це неймовірно!! Я була в шоці, тому що зазвичай сучасні книги поезії в Америці публікуються лише на 48-120 сторінках. Мені здається, що це тому що багато поетів надсилають свої рукописи (manuscripts) суддям у змаганнях, щоб публікувати.

Ось вірші зі завдання навесні та восени:

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Осінній сад ще яблука глядить,

листочок-два гойдає на гілляках.

І цілу ніч щось тихо шарудить,

і чорні вікна стигнуть в переляках.

Між стовбурами пробігає тінь...

А у світанків очі променисті.

То білий кінь,

то білий-білий кінь

шукає літо у сухому листі.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Дощі програють по городах гаму.

Трусне зелені кучері весна.

Педалі днів натисне під ногами —

і заспіває пташка голосна.

Засяють ночі зорями жасминно.

А срібний дощ підніме жалюзі —

півонії, рожеві, як фламінго,

стоять в городі на одній нозі.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Це дуже круто, що в Україні поезії шанують і цінують. Це цитати та пісні, в школі та в житті. Так гарно ✨

Мені треба читати більше про шістдесятники та Українську Гельсінську Групу. Я почала читати книжку сина Василя Стуса англійською (Vasyl Stus: Life in Creativity by Dmytro Stus), але багато не розумила – імена, місця, проблеми. Це було так різне і важке життя, так різне проблеми за радянських часів. В УРСР репресії людей, історії, слів, мови . . . не розумію.

Ось мій улюблений вірш українською:

—————————————————————

“Надія” — щось пернате

На сідалі в душі —

Співає пісеньку без слів

Всі дні і ночі всі.

Звучить найкраще в бурі —

І сумно бурі цій,

Що може вб’є в пташині

Тепло людських надій.

Я чула звук цей на морях

І там, де льоду край —

Та не сказав ніколи птах:

Себе — хоч крихту дай!

— Емілі Діскінсон (в перекладі Марти Тарнавської)

———————————————————————————————

Так, нарешті!! 🥹 Завжди!

Люблю вивчати українську!!! Українська мова — така крута і гарна 🩷 Дякую за коментар!! У мене є історія про вивчення українську та російську мову.

У дитинстві, дуже дуже хотіла вивчити українську та дізнатися про Україну, тому що я побачила вишиванки у книжці про українське вишивання англійською. Мені сподобалося вишивати. Так круто! У 2015, Duolingo опублікував короткий курс української мови. Я була така рада. Хотіла вивчити більше, але я була дитина, не знала як/де знайти більше матеріалів, а ніколи не знайомилася з українцями. На жаль, було мало матеріалів, щоб вивчити українську, в інтернеті у 2015.

Так сумно, що багато дорослих людей радили мені вивчити «корисні» мови. Вони не думали, що багато мов «корисна». (Ще думаю, що означає «корисна» мова? Мені здається, що всі мови - корисні, тому що всі мови існують, щоб самовираження та спілкування. Це корисно.)

А потім, коли вступила до університету в 2020, вирішила ходити до курси іноземної мови. На жаль, було немає (а ще немає) курси української мови в університеті, в якому навчалася. Наступний вибір була російська мова, тому що думала що ця мова найближче до української, та знала що вони говорять також в Україні (бо колоніалізм.) Сусідка сказала, (намагаюсь перекладати англійської, можливо звучить ненормально, не знаю) «Молодець, ти будеш сказати Путіну, хто босс!»

Це дуже рідко знайти курси української мови в університетах США, можливо <10 університетів у всіх США. (Російську — майже >60 університетів) Не знала, що навіть було можливість. Щиро чесно плакала, коли дізналася про це, тому що дійсно хотіла вивчення української мови, але змінити/вступити до іншого університету (в іншому штаті) — надто дорого. Вже так дорого в університеті США. У мою раніше думку, було немає шанс. Намагалася забути про цю мрію. Не думала, що вивчити сама або/та онлайн.

Чотири семестри (два роки) навчалася російську мову в університеті. Спробувала дивитися російські фільми, читати російські книги, та слухати російську музику. Нічого не цікавить мене. Не хотіла сидіти в курси, які не цікавить мене, як брехня. Почувалася розгубленою. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022, була сильна депресія. Не хотіла вивчати мови чи думати про мрії. Просто працювала і ходила до інших курсах в університеті. Не знала, що робити.

У 2023, подруга рада мене, що відвідати ООН у Нью-Йорку для дослідження міжнародних відносинах з однокурсниками та професором. В Нью-Йорку, ми відвідали місію України та зустрілися Сергія Кислицю. Памʼятаю, на зустрічі, він спочатку запитав нас, якщо чи хтось з України чи говорить українською мовою. Я думала сама, «О, б хотіла. Бажаю можу б сказати, «Так, я говорю!» українською. Би було так вражаючий момент. Була моя мрія у дитинстві . . . Сумна, що не сталося.» Я мовчала. Життя тривало.

Нарешті, у 2024, почала мріяти знову. Відвідала до курсах про поезії та готичну архітектуру. Шукала в інтернеті. Знайшла онлайн-школу української мови. Нарешті. Здійснила мої мрії 🥹 Купила багато українських книжок, дивилася українські серіали на Ютубі, слухала українську музику. Познайомилася з українськими друзями онлайн! Робила писанку. Була така щаслива!

Мені здається, цей вибір, щоб здійснити свою мрію з дитинства, дуже важливо. Намагалася зробити «практичні» курси, намагалася забути, намагалася вивчити іншу мову. Не почувалася як собою, не моя цікавість. Загалом, мрії завжди у серці. Реальні мрії не замінити.

Сильно люблю вивчати українську!!! Дуже дуже рада про мій вибір. Бажаю, що почала раніше 😭 Це така гарна мова. Чудове українське мистецтво та українська поезія. Мені подобається писанки, вишиванки, ґердани, та мотанки.

Раніше, не думала що ці мови так різні. Хоча зараз, розумію, що українська мова та російська мова так різні. Наприклад, російське слово: «больница» — місце болю (боль + ница) слово про реальність та стрес. Українська слово: «лікарня» — місце ліків і лікарів, це слово про допомогу та надію. Це приклад, як мова впливає на мислення.»

Коротка історія: хотіла вивчити українську, намагалася вивчити російську, в не дійсно сподобалося, тому що це не було моя мрія.

Думаю, що українська мова — дуже круто, чарівно та корисно!!!!

Я іноземка, але чим більше читаю про Василя Симоненка, тим більше хочу писати. Творити та розповідати з серцем. Його було вбито у 28 років радянськими агентами за розкриття масових поховань НКВС у 1963. 28 років!! Він був молодий, та багато писав. Зробив так багато в 28 років. Потім, раптово, рання смерть та без більш голосу. Так страшно!! Перший вірш, який прочитала українською - «Ти знаєш, що ти — людина?» Всі люди: Нам треба не лише спішити жити та кохати, а творити та будувати гарні світи. Висловити себе! Життя коротке.

I’m a foreigner, but the more I read about Vasyl Symonenko, the stronger urge I get to write. To create and speak from the heart. He was assassinated at 28 years old by Soviet agents for uncovering mass graves of NKVD victims in 1963. 28!! He was young and accomplished a lot in just 28 years. Then, suddenly, an early death and an end to his voice (which is just what the regime wanted.) It’s scary to think about!! The first poem I read in Ukrainian was his most recited poem, “Do you know that you are human?” In the poem, he says, in translation:

Today, everything’s for you —

The lakes, the groves, the steppes.

You must hurry to live,

You must hurry to love —

Make sure you don’t oversleep!

Мені потрібно зробити та продати більше (БАГАТО!) листівок цього року на ярмарках, щоб компенсувати гріх моєї країни — зняття санкцій з російської нафти. Це єдина американська проблема. Знаю у моєму серці, що мої листівки більше варті, ніж та брудна бочка російської нафти. На жаль, наша міжнародна економіка не має таке відчуття. У них немає відчуття.

У будь-якому разі, коли шукала на інтернеті, було знайомство з ним—«сліпак піщаний» з Херсонської області. Вони живуть у піщаних місцях, тільки в Україні. Так мили та зубні тварини! Ось він, відомий/блискучий/металевий, на українській монеті:

2005 «Сліпак Піщаний» українська монета

1994 «Песчаный Слепыш» російська монета

Але це так дивно!! Я дізналася що він було на російській монеті в 1994. Не розумію чому. Він не з Росії?! Здається що це «красная книга» книга про рідкісних рідних тварин. Існує такі книги в Україні та Росії. Хоча, мій новий друг не було в російській червоній книжці, тому що він не з Росії . . . а чому він на їх монетах? Це таємниця. Запитували декілька українських друзів, а вони не розуміють також. Ми спілкувалися про різні теорії. Це було український план? Це було російський план? Жарт? Знак? Помилка?

Іронічно—та так дуже сильно сумно—що коли росіяни зруйнували Каховську дамбу, вони також затопили їхню піщану домівку. Це була велика екологічна катастрофа та воєнний злочин. Їм (росіяни) байдуже. Вони мають такі тварини на монеті. Такий символ. Вони сліпі.

Мене звати Емілі, а я вивчаю українську мову. Почала вивчати два роки тому, все онлайн. Дуже сильно хочу вдосконалити свою українську. Не знаю що більше писати, але є багато про що поговорити. Мене подобаються писанки, вишиванки та витинанки. Завжди у мене є багато питань. Шукаю нові знайомства, щоб практикувати свою українську. Приємно познайомитися!