гриб припарений

не буду брехати, я все ще думаю про них як про жінок дуже часто

сьогодні такий сон наснився про музикалку знову... тільки тепер уві сні "я не гадала, коли це все закінчиться, я ж вже випустилась", але обстановка та сама, знову в танцкласі заняття, якийсь зверхній препод. але в цьому сні я збираю речі і йду з заняття під улюлюкання класу і коментарі препода

питання, яке я задаю собі постійно, як згадую ці дні: чи була б я такою ж полохливою і незграбною зараз, якби не ходила туди протягом 6 років, відчуваючи себе останні роки як лайно і безталанну невдаху, з якою ніхто не говорив

the thing about self-diagnosis is that to have an official diagnosis you HAVE to self-diagnose yourself first and write down all your symptoms and then present them to the psychiatrist like you are defending it on trial otherwise if you go to psychiatrist unprepared and just say you feel miserable all the time and don't know why they will say "ummmm uhhhhh you probably have anxiety. probably just stress from your work lol"

сюрреалістичні почуття отримувати підтримку і нарешті висказатися комусь, коли ти роками носив цей біль сам. бо рідня тебе в упор не бачила і не бачить

в нашому сасаєті нам не вистачає нормально оплачуваних робіт, які не передбачають якоїсь активної соціалізації. я б тбх пішла працювати покоївкою або двірничкою, якби за цю роботу нормально платили

я б з більшим задоволенням прибирала або стіни фарбувала, ніж обслуговувала людей