Danil linaD

Вирішив випустити пару пісень в жанрі shoegaze. Для цього я створив новий проєкт. Так сказати, ось мій внесок в культуру. Фотографія, яка використовується в якості обкладнки, була зроблена ще до повномасштабної війни. Поки на спотіфай та інших стримінгових сервісах є сингл, але скоро вийде повний альбом (в середині червня).

Матеріал, який був написаний з 2019-2024 рік, а також той, що не підійшов для альбому Mkultra program, я опублікував як окремий. У альбому унікальна дата – 29 лютого!

Ну це вже слухатися має полегше. Серед інструментів тут є фортепіано, купа синтезаторів, барабани (живі та електронні), гітари, упаковка таблеток(так, це правда).

Я не знаю, як описати те, що мені це нагадує і які я емоції хотів передати, але мені здається, що люди в нашій країні віддаляються один від одного. І це стосується людей різних категорій. Якось так. Експериментував з ТеХнІкАмИ зведення і тд. Жанрово це елетроніка... рок??... нойз, павер нойз, техно. Якщо вас дістали всі ті звичайні пісеньки, або хочете чогось нового чи просто послухати, як звучить електрочарівна терапія – приємного прослуховування. Доступно на YouTube Music (інших майданчиків не буде поки)

Альбом концептуально описує програму Mkultra.

Поки на Ютуб М'юзік, але не думаю, що колись це буде на спотіфай по причині того, що таке будуть не всі слухати.

Сподіваюсь, вам сподобається (=

Почалось це з осту до Battlefield 3, звучання якого я мало де чув. Пізніше подібний досвід дав шугейз. Зараз розумію, що дійсно отримую задоволення, коли слухаю щось типу Ramleh чи Genocide Organ.

В останній час, я просто не завжди можу послухати спокійну музику, особливо в деякі моменти. Не знаю, з чим це пов'язано. В якийсь момент знаходжу схожість між собою та звучанням подібної музики.

Що цікаве, вона вміє без слів передавати емоції чи події. Все ж, наврядчи комусь сподобається тут подібне без усіляких приколів. Але, якщо не розумієте, що таке, скажемо так, нойз орієнтована музика, то варто послухати альбом Leichenlinie від Genocide Organ. Хає не лякає назва, адже творчість гурту чіпляє багато подібних проблем, які висвітлює доволі натурально.

Це другий сон за все моє життя, в якому у мене є дитина, яку я любив. А коли я прокинувся, то відчув, що я щось втратив. Всі два сни були вже після початку повномасштабного.

Я здійснив свою дитячу мрію сто літньої давності: придбав Playstation 3 Slim. Так, я досі пам'ятаю, як усі діти у нас хотіли Playstation 3 і розповідали про те, які круті там були ігри. І, чесно кажучи, я просто пропустив великий пласт ігор, а з повномасштабним я став грати трохи частіше.

Помітив, що мені приємніше грати не за компом, а сидячи перед великим телевізором. Є в цьому якась... частина дитинства... не знаю, як передати словами, але я просто відчуваю, ніби мені знов 9 років. З того моменту, як я приніс консоль і почав налаштовувати. Я давно таких, ну правда дитячих, емоції не відчував.

На фотографії Grid 2, від якої я трохи профігів, бо таких крутих звуків двигуна я ще не чув.

Але. Я відчуваю якусь напруженість. Поки тримаюся.

Навіщо я вирішив це сюди написати? Я відчуваю себе тут більш спокійніше. Напевно, це і є відповідь.

Цікаво спостерігати, як під час написання цього посту в тебе вже рази три змінився настрій.

Або пост про музику, яку я почав слухати в 2022. Можливо, що комусь буде цікаво підчепити у свій плейліст нових виконавців. Конкретний жанр назвати важко, але це все Alternative Rock.

Забігаю вперед і хочу сказати, що в Україні цей напрямок тільки починає зростати. (ТАК, слухати гурт Нєрвьі і говорити "я слухаю українських виконавців" означає крінж, особливо, якщо почитати історію, де їх прямо називають "кращим російським гуртом" за номінацією. Як це, нормально хоч для самооцінки?) Кхм.

Хочеться почати з julie

Вони потрапили мені тоді, коли я слухав шугейз. Дійсно прикольне і нойзове звучання.

Десь в вересні я глянув аніме Serial Experiments Lain і мені дуже сподобалась музика bôa, яка там грала.

Шкода, що в них всього два альбома, але те, що є, дуже файно звучить.

Про Tad я знав давно, але дуже довго я просто не слухав їх дискографію.

Мені сподобалося, гарне звучання, так що тримайте.

Ну і ще один гурт, який я знайшов вже цього року. Narrow Head. Гітари агресивні і мені це подобається.

Хай буде ще один трек.

Взагалі цікаво шукати щось нове, особливо, якщо воно дійсно нове, бо це дає надію і надихає.

На цьому все. Може здаватися, що мало, але інше ви скоріше і самі вже знаєте.

Я вирішив трохи розповісти про свій перехід на українську мову. Було мені важко? Нуууу, деякі слова я все ж підглядав, враховуючи, що у школі я вивчав російський язьік лише 2 роки за весь час (І все одно я дивився, як саме писати те чи інше слово на російській). До 24 лютого мене оточували переважно російськомовні люди, але це не стало для мене перешкодою.

Спочатку я став писати у соц меражах українською, а вже потім перевів усі свої гаджети. Але спілкуватися в живу було дещо важко, адже я переводив у реальному часі свої думки і одразу їх говорив. Ютуб я рідко дивився, але мені пощастило, що багато з них були українці, які теж перейшли на українську, а від інших я просто відписався, навіть якщо вони були українцями, але аудиторія стала для них важливою.

Через місяці три зрозумів, що переважно думаю українською на автоматі. З того моменту я вже повністю адаптувався і мені важко писати російською))))

Ще один інструментал. Поки записую, коли є час і світло. Є багато ідей, але зараз їх важко втілити. Ну і також думаємо, що повністю готові треки колись викладемо сюди і в Телеграм для привернення уваги.

А зараз я дуже часто редагую тексти до цих пісень, хоча в деяких просто нема сенсу, а якась емоція.

Лежу і намагаюсь заснути.

І не сумний і не веселий. Таке відчуття відчаю, або байдужості. І, начебто, щось можна виправити, але тобі все одно... чи приходить розуміння. Реальність, в яку ти відмовляєшся вірити.

Деяка пасивність та агресивність проявляється, коли я писав щось під кінець літа та у вересні. Можна сказати, що мій настрій впливає на те, як я це перекладу в звук.

Велика кількість жовтих кольорів повинна супроводжувати слухача і не відпускати, нагадувати безсоння, приємний смак.

Пісні можуть здаватися різкими, але натуральними. Виникає контраст зі спокійного в агресію. Але... чи варто це все? За весь час люди написали багато пісень і тільки одиниці з них дійсно справжні, а не для хайпу.

Ранок чи вечір? Не так важливо, бо все колись закінчується, а ти, сказавши все, засинаєш.