психолог Стефаненко Максим

Мабуть, краще за все аналіз, як інструмент, працює для людини яка втратила надію на віднайдення порятунку від страждання, на знаходження відповідей, способів, відкриттів, порад, рекомендацій, діагнозів, помочі та всього іншого.

Коли людина приходить до своєї власної безпорадності по відношенню до життя.

Коли з'являється можливість не чекати порятунку від незнаного, коли немає нічого і нікого, хто зміг би врятувати від болю.

От тоді людина потрапляє ніби в інший вимір свого життя, де на все можна подивитись по-іншому, і нарешті побачити ото "інше".

У тебе є суїцидальні думки, а самого суїциду нема?

То може він і не потрібен?

У тебе є суїцидальні думки, а самого суїциду нема?

То може він і не потрібен?

Іноді так буває, що насилля приходить звідти, звідки ми очікуємо отримати любов. Ми любимо цю людину, але насилля, яке вона чинить, ставить тебе перед вибором, любов із насиллям, або ані любові, ані насилля. Бо вони зв'язані.

Якщо людина обирає любов із насиллям вона отримує складний внутрішній конфлікт, який знищує її. Коли обирає втечу, отримує конфлікт нереалізованої потреби і знищує сама свою свідомість, як свідка.

Деякі обирають шлях бдсм де граються із цим на різних рівнях глибини.

Питання лише в тому як розділити любов і насилля.

Де, "б'є - значить лююбить" - це не просто приказка, це ідеал і сенс життя.

Вони щиро не можуть зрозуміти чому, коли вони над кимось знущаються, у відповідь їм не освідчуються в коханні.

Питання повернення воїнів з війни в нас було ще з 2014 року, а зараз воно стало всеохоплюючим.

Проблема в тому, що ті цінності, за які вони воюють, той спосіб життя до якого ми всі звикли із бігаючими на дитячих майданчиках дітьми, із дівчатами в кафе, із чоловіками в барах, із тим пофігістичним спокоєм, оце все, в них, в тих, хто воював і воює, ніби вкрали. Вкрали ми, ті, хто не воює.

Вони дивляться на нас із непорозумінням, а ми дивимось на них із зневагою, що вони нам заважають насолоджуватися життям.

От такий от парадокс..

Те, за що вони воювали, те чого вони були позбавлені, те їх і лякає своєю байдужісттю до їх вкладу у це життя.

Ми повинні це розуміти, що для них, цивільні люди є певним подразником, а вони для нас.

Бо ми ніби їм повинні дякувати, а вони цього реально чекають від нас.

Ми це повинні розуміти, бо вони дійсно позбавлені того зв'язку із буденністтю в якій перебуваємо ми.

Це потрібно знати і дослухатися до травм і агресії ветеранів, бо те, що зробили і роблять вони, ми ніколи і нічим не зможемо відплатити, бо то безцінне.

І ми повинні шанувати це і допомогати вирівняти життя, долучаючи себе до того болю і стресу війни і допомогаючи їм повернути втрачений буденний спокій.

Потрібно йти назустріч один одному, а не тягнути один одного тільки на свій бік.

Нам потрібен парітет сил, бо вони почуваються зрадженими суспільством, яке ніби використало їх і забуло про них.

Секс для чоловіка - це позасвідомий акт переживання своєї душі і духа в тілі.

Секс для чоловіка - це позасвідомий акт переживання своєї душі і духа в тілі.