На жаль, здається, чи то Дісней, чи то сам Ґілрой злякались і вирішили не дратувати фандом, коли побачили, з яким негативом були зустрінуті теорії про Лютена-джедая після 1го сезона. В результаті вирішили просто нічого не говорити про минуле Лютена, типу, самі додумайте кому що більше до вподоби)) Але якщо хтось вважає, що в 2му сезоні не було натяків на те, що Лютен - джедай, то це не так) Хоча їх там, звісно, менше, ніж було в 1му. Але все-таки:
1. Лютен, як ми дізнались з інтерв'ю Ґілроя ще навіть до виходу відповідних серій, вважає, що прив'язаності шкодять справі) Так само, як це завжди вважали джедаї, і з тих самих причин (в серіях це ще й добре показано на прикладах Вел/Синта і Кассіян/Бікс, що таки так, шкодять, ще й як))
2. Лютен підтвердив слова форс-гілерші щодо Кассіяна, тільки не використовував термін "Сила". "You appeared when I needed you" - дуже явний натяк на те, що Кассіяна веде сама Сила, не він сам вирішує свою долю. (Також відповідь мені на питання про те, що там за рояль в кущах завалявся в перших серіях 1го сезона)) То не рояль був, то все Сила!))
3. Те, що Лютен в його роки в імперській армії був всього-навсього сержантом, підказує нам, що до армії він прийшов нещодавно (ось одразу після того, як його клони мало не вбили після наказу 66). А перший же геноцид на планеті Клеї став і останнім для нього, він не зміг цього витримати, це явно не для джедая справа.
4. Лютен сказав Клеї "I need to know you're making a choice. I lived most of my life... without ever realizing that that was a possibility." І кого ж у нас забирали від батьків в такому віці, коли ніхто ще не може зробити вибір, а потім вирощували слухняними гвинтиками Ордену джедаїв, гммм?))
5. Та й відсилка до "Короля Ліра" через прізвище Лютена така джедайська-джедайська) Ось ніби тільки що Орден джедаїв був могутнім і здавався вічним, а самі вони думали, що несуть добро й справедливість у Галактику, за що її народи повинні бути їм вдячними і в ніжки кланятись; а ось вже нечисленні джедаї, яким пощастило вижити, блукають світом з клеймом "зрадників" і всі в це вірять, і ніхто (майже ніхто) й слова доброго про них не скаже) Якими самозакоханими були вони, якими сліпими, що проморгали ситха у себе прямо під носом! :) Від колишньої могутності не лишилось і сліду)