Діалектика попиту і пропозиції в екзистенційній парадигмі.
Кожна людина так чи інакше, шукає себе в цьому світі й навіть на мить не усвідомлює, що її пошуки є марними, адже в своїй сутності її пошуки є втечею від власного Я, від власного буття, від його фундаментального усвідомленням за Гайдеггером( від Dasein). З розвитком економіки як галузі знання, певні суб’єкти навчились як робити прибутки на цих пошуках, тобто як контролювати попит на товари екзистенціййної важливості й інтегрувати саму важливість цих товарів, тобто рекламувати свою пропозицію в свідомість шукаючого, створюючи цим інтерес до таких товарів, тобто створюючи собі попит. Цим самим розробили тонкощі розуміння буттєвих аспектів споживача. Що є буття, і як шукає себе людина? Це насущне питання турбує кожного філософа, й в певній мірі кожну людину, але я пропоную звернутись до титана німецького екзистенціалізму Мартіна Гайдеггера, та його визначення буття – це допоможе вам зрозуміти мої міркування, протягом всього есе. За Гайдеггером буття - це усвідомлення свого існування шляхом усвідомлення своєї кінцевості, ніщойності сущого, та повернення до фундаментального міркувань про буття-у-світі, тобто усвідомлення своєї самосвідомості свого існування яке він називає – Dasein . Гайдеггер наголошує на тому, що людина тікає від свого фундаментального настрою, адже людина цієї епохи вже психологічно не готова, залишитись наодинці з собою, адже їй нудно, їй чуже відчуття самотності, та усвідомлення відчуження від світу цього, заради усвідомлення свого буття. Людина боїться свого фундаментального настрою, який в своїй суті є страх перед НІЩОЙНІСТЮ ЇЇ, та ЇЇ буття. Людина заповнює буття множиною сущого, намагається модифікувати його, опредметнити його – заради того, аби панувати над ним, панувати над своїм буття, зробити його якнайбільш безтурботним. Тенденції такого існування, необхідно породжують ідеї на товари, які би зробили буття кожної людини комфортним, а отже безтурботним . Попит на такі товари росте в геометричній прогресії з кожним днем нашого «безтурботного існування», а пропозиція продукується вже тими людьми, які вже «впорядкували» своє буття. Історію такої діалектичної єдності попиту і пропозиції товарів екзистенційної важливості можна прослідкувати в будь-якій епосі. Візьмемо для прикладу дві діаметрально протилежні за своїми світоглядними позиціями епохи - Середньовічну Європу та Європу сучасного зразка. Наріжним каменем середньовічної людини був Теоцентримз, а отже все що людина бачила, вона інтерпретувала за допомогою істинного вчення, віри – тобто питання екзистенційного характеру, також знаходились в площині віри, релігії, церкви. Безтурботність свого існування віруючому, гарантувала церква з усіма її культово-обрядовими дійствами. Але як вчить істинне вчення, людина грішна істота, й такі істини наводили примушували звичайного смертного рефлексувати над природою гріха, та кару за нього, тобто похитувало його безтурботність, й робило його існування, автентичним до певного часу. А саме доти, доки церковні клерки не усвідомили себе підприємцями, створивши свою пропозицію на екзистенційні потреби людей - індульгенцію. Тим самим церква монополізувала ринок екзистенції, й укріпила свою могутність на всіх рівнях соціальної стратифікації, й зробила з віруючого не просто віруючого, а смиренного споживача. Європа доби інформаційного суспільства, дещо змінила свої методи для того, аби задовольнити споживача квазібуття. Тут схема дещо інша, й може інтерпретуватись різними вченими по різному, адже інформаційне суспільство – конструктивне, уніфіковане, й натомість деструктивне й різноманітне . Але очевидне одне, що з розвитком інноваційних технологій, та інформаційних мереж – людині стало можливим швидше виразити свою потребу в певних екзистенційних благах, а отже й виробникам швидше інтегрувати свою пропозицію, за рахунок своєї пропаганди своїх послуг, створювати на них попит, тобто інтегрувати споживача в свою нішу й маніпулювати їм як завгодно, хоча б роблячи з нього сноба (Ефект Веблена).
Наприклад: Купуючий дорогий смартфон, людина тим самим потенційно купує більшість додатків на цей вид смартфону. Й навпаки, щоб якісно користуватись деякими додатками(які були «прорекламовані» на які був створений попит) - споживач купує більш якісний, а отже й більш дорогий смартфон.
Інстаграм + телефон середньої якості = певна кількість лайків, певний статус, певне навіювання власної значущості в соц-групі, тобто самоствердження певного рівня .
Інстаграм+ телефон високої якості = певна кількість лайків, певний статус, певне навіювання власної значущості в соц- групі, тобто самоствердження певного рівня.
Цей приклад, в нашу епоху як на мене, є дуже актуальним, і це не стосується окремих додатків, таку тенденцію можна прослідкувати в більшості розвинутих або ж перехідних суспільств.
Екзистенційна сторона цієї медалі - помноження своєї сутності(розчинення) у сущому, шляхом інтеграції сурогатів своєї особистості у гіперреальність, яка є більш впорядкованою, алгоритмізованою й надає людині впевненість у пануванні над нею, а тобто пануванням над своїм буттям розчиненим в ній. Людина еволюціонує, й методи втечі від буття еволюціонують з нею, зараз ми чітко бачимо як людина розчиняється в техніці, й будує нове суспільство технократичного Dasein.
Отже, філософський аналіз економічних аспектів будь-якого історичного типу суспільства, дає змогу зрозуміти тенденції розвитку економіки для нас, й заглибитись в питання, що насправді рухає економічним прогресом
