громадянин ріцин.

ЧАСТИНА ТРИ сорі наші срачі продовжувалися пару місяців

ну і власне пара місяців моєї попайки ось вони зліва направо

частина два

короче з цією собачою темою довга історія про розкадровку яку я малював на другому курсі. там про вуличного песика до якого підходить перехожий, трошки грається і залишає. і це була тема стосунків людини самої з собою

а це мій кіт шорох він silly as fuck

а це я файналі знайшов дизайн януша, радіомеханіка мого солодкого

шось десь іноді малюю

не дописувати рядки пісень як способ сказати але не договорити

окошка тумбочка кровать

жить тяжело и неуютно

зато уютно умирать

це я тіко тіко повернувся додому від друга у якого я жив найдовше за все життя, цілий місяць. ми жили двоє у трикімнатній квартирі, а повернувся я до однушки в якій я жив вчотирьох з сім'єю. в мене там був лише стіл, ліжко, та шафа

це був початок мого активного власного життя, коди я фізично більше не міг жити з родиною

война участвует во мне

дуже давно хотів намалювати щось на ці рядки. я всю війну живу в києві, тож мене не так сильно зачепила війна сама по собі, але на життя достатньо сильно вплинула

дуже тепла замальовка але більше не існує через їбучу туш яка перелилася з попередньої сторінки