ваша бджілка

на ес початок ерть кінчає вихоплює повітря із моїх легень жбурляє байдуже із краю двох передвічних, радісних картин

Шукала компанію для прогулянки – отримала нюдси. Хотіла виспатись – перелякали пожежною тривогою. А потім ще й через якісь свої загони майже нічого не їла, бо від їжі відвертало аж до самого повернення до дому.

Але і плюси були! Два! Великих!

По-перше, я вирвалась із своєї буденності. І в мене була хоча б маленька можливість відволіктись від усього, що мене обвантажувало вдома.

А по-друге, я змогла трохи зібратися з думками. Я спеціально не брала навушники, щоб знову не гасити думки музикою. І нарешті, змогла подумати про те, чого я справді хочу. Трохи помріяла. Трохи посумувала. Трохи почистила свої контакти від зайвих людей. Якщо чесно, багато думала про те, чи чиню правильно, бо своїм "прощавай" я 100% завдавала біль, але якщо цього не зробити, то боляче було б мені. Наступного року я хочу бути більш вільною і шаленою, а не бути скутою чиїмись очікуваннями. Він справді був не поганим, але він не мій принц :)

Сподіваюсь, що наступного року в мене вийде зробити більше таких поїздок, бо це дійсно добре розвантажує.

Можливо за інших обставин я ще погодилась. Але я досі пам'ятаю, як він міняв мене на час з друзями, як ігнорив і тому подібне. А як гроші потрібні і як друзі роз'їхались/одружились, бляха, про мене згадав...