In my mind

Оторвальдний настрій

Коротко про логіку мого життя: Виступати на мітингах, подорожувати самій - легко, а пройти співбесіду без нервування - зась

Ви бачили колись "оракула"? А що якщо він серед вас? Ні, ви б впізнали його одразу, щомиті! По постаті, мові та рухам. Рухи його, легкі, мова спокійна, але міцна, крапка у звуці Він сказав би, - що творчий індивід, то людина з відхиленням у мозку, за яке потрібно платити - що його творчість то для людей з проблемами - не клясичність, маскульт, попса нє класика шановна, але її треба вміти писати - що люди навколо нього, такі що створені в його уяві Він вдягнут у гранж, курить цигарки та любить жінок

Є міста на які дрочать усі Є міста що пахнуть попелом, порожнечею є сонцем та чаєм з мелісою і так затишно - затишно мов два тіла твоє і моє єдине так наша сарабанда з містом чітка й виразна жалимо а в’їхати не можем

Там, де філософи р’яно кують метал, там де сніжинка глухий оскал, там де за озером ти, там де її нема. Ти пускаєш свої стріли, мов бронебійні машини під завісу дощу. Химерні привиди алюзій, спустостошилу твою землю. Ти віддав все їй. Даремно, споконвічно та смиренно. Готується плацдарм, жандарми у стіни. Ти лист хрупкий та безпорадний. Тебе довели. Твої рухи, та гулькіт сліз її. Доремно, кіт ховається у вовку, вовк в вівці. Ти пустош у пустелі. І так ся є завше, а ти буцім не знав про те. Тебе вели, ти вівся, як вівця, ти се хотів. Ти сам цього обрав. 

Щось в мені професійне прокидається, зрозуміла Ельза коли на автоматі почала робити аналіз твіттера київської повії

Той момент, коли нічого не встигаєш, тому що дивишся відоси про ефективне планування. Логіка. 

Вони купували червоне забеспечуючи алібі своїм подальшим діянням І все починалося знов немаючи сенсу сили сказати правду

Останнім часом нічого не пишеться, бо не знається про що. Тижні дуже насичені, багато активності. Але не знаю що б я хотіла сказати саме тут. Тож буду з’являтися тут непостійно.

Місяць вийшов вже на варту Лиш будинки ще не сплять В них живуть мурахи - люди В чатах все сидять Про проблеми все буденні говорять Секс, нар - кота, рок мелодія старезна Зараз секс, бухло і чо - то там - павутиння сірих буднів Те що йде на зовні. Те що голосять проморолики життя В середині маючи скарби таємні.

Зазвичай, я не люблю приймати рішення. Напевно як і більшість з нас. Тому що це відповідальність. Вже не можна буде сказати “це все через (вставити ім’я, обставини, владу). Але в цей раз я відчула свободу. Неймовірну свободу вибору, можливість вчиняти не по канонам загальноприйнятих бачень. Не те щоб я раніше не робила так як хотіла, просто праска побуту зазвичай чинить свої установи. А такі поворотні питання майбутнього постають не часто. Але дійсно ми вільні і самі заганяємо себе в рамки обставин( той момент, коли прописні істини не просто знаються, а усвідомлюються). 

Цікаво, що якщо робити вигляд, що проблема тебе не турбує, то всі будуть сприймати це за правду. А я хочу співчувань і підбадьорливих слів. Але не хочу нити. Я достатньо сильна щоб робити вигляд безмежної віри у щасливе майбутнє, але не той левл, щоб на мою скруту спокійно реагували. 

Найгірше злитись на себе. Злюсь, як ніколи. Бо все знала, а вірила мареву. Ідіотка. Аналіз, аналіз, і ще раз аналіз. Самоконтроль.