Амрія

Якось воно не цейво, здається шо маю хронічний стан смутку. Голова така важка..

Cover letter

Якось зі мною трапилось одне чудо, я ледь не померла. Але це не в контексті самого факту смерті а більше як перебільшення для кращого ефекту розуміння. Я насправді в моменті відчувала дуже жахливий біль. Цей досвід я ніколи не зможу забути але як показує практика я забуду це швидше ніж закінчиться війна. Але відходжу від теми сподіваюсь вона закінчиться 1 червня 2026 року. От хочу і все.

Ціна корисних звичок сплачується в теперішньому, а плата за шкідливі у майбутньому.

Закохатись в мене? Окей.

Але тримаю в собі. Рано чи пізно я це скажу і все закінчиться. Чи ні. Я не знаю. Але кажуть якщо любиш то будеш поруч. Будеш сидіти і оберігати коли я спатиму всередині лісу. Душі та нитки звʼязуються і виплітають чарівні сліди від яких хочеться кричати і жити. Ти тут і ти в моменті.

Мою голову залило досвідом вона потягнулась донизу, наче повна валіза Така світла макитра, мудра та хитра щось обважніла і потемніла

Мені здається що рік тому я була щасливішою, я більше посміхалася та раділа життю. Можливо я хвора на якусь невиліковну хворобу? Чи може феритин низький? Але я бачу що минулі роки були кращі по моєму моральному стану. Я передивилась відео і фото і зрозуміла що тоді було інакше. Зараз у мене ніби жоска депресія і я постійно хочу померти. Хоча знаю що життя прекрасне і я хочу тут бути. Але не знаю чому такі думки. Повільно серце помирає чи що. Я ніби просто біжу по дорозі де немає стежин. Вона асфальтована, сіра і жорстка. Я не хочу боротись бо не можу. Просто не хочу. Не можу хотіти. Пробач мені якщо я змусила тебе весь цей рік бути такою. Я обовʼязково це виправлю. Я знаю що мені змінити але можу сподіватись лише на свої сили. Я зможу це зробити!

Я маю в собі багато агресії але зазвичай я добра людина. Мені не важко сказати «іди до сраки» чи сказати на прохання «ні». Я виявила, що таким чином я можу відчути спокій і жити в меншій напрузі. Я стараюсь не подавляти і виміщаю не тільки морально але й фізично. Мені це навіть подобається. Чекати що стане легше це просто жити і бути втомленим. Тому через самоаналіз власних дій та думок я можу контролювати своє життя і робити його кращим для себе. Якщо так є то й іншим людям поруч з тобою ліпше ₴