філософський блог

Я останнім часом геть ніяка. Чогось в мене з'явилось постійне відчуття занепокоєння, яке майже не припиняється. Мене нудить, нема апетиту. Відчуваю, що сили покидають мене.

Через ці відчуття з'явились періодичні приступи агресії. Я зриваюсь на близьких мені людей та сварюсь з ними, що погіршує стосунки.

Цього сезону вирішила вперше посадити квіти. Купила 4 види насіння, зійшло лише 2. Дуже прикро, я хотіла набагато більше квітів. Але я не впадаю у відчай через це, хоч і вклала дуже багато сил. Тепер я думаю про те, щоб зібрати насіння та збільшити врожай квітів наступного року. Також я планую продовжувати експериментувати з новими сортами квітів.

Нещодавно я зайнялась розробкою гри. Ми з моїми товаришами зібрались у невеличку команду та розділили між собою обов’язки. Я займаюсь програмуванням та гейм дизайном, один з моїх товаришів - музичним оформленням та дизайном персонажів, інший - тестуванням гри. 

Поки так, але я думаю, що ми приймемо ще не одну особу в нашу команду, адже роботи багато, а займатися нею ніколи, до того ж ми не охопили всю роботу, яка на нас чекає. 

Поки що ми зробили дуже мало, але ми повні ентузіазму та ідей. Одне з найважливішого - ми не придумали жодного з варіантів можливого сюжету. Я впевнена, що через це нас спіткатиме ще багато проблем, але поки ми не хвилюємося та потрохи малюємо. 

Коли гра вийде, я повідомлю своїх читачів про це. Я не хочу нічого казати про ідею та задумку, щоб не спойлерити, але це буде цікава та приголомшлива гра в жанрі хорор та дарк фентезі.  

Поки що я не маю ні однієї намальованої повністю власноруч локації, але маю скріни своїх перших напрацювань, чим хочу поділитися з вами, своїми першими успіхами. 

Нехай вигляд поки що не найгарніший, але це лише початок. Головне, що я отримаю досві та покращу навички. 

Взагалі не дуже гарно малюю олівцями, особливо у графіці, проте мала й такий досвід. Хочу показати вам, як це виглядає. 

Я давно не заходила сюди через значні проблеми зі світлом. Ви розумієте, сподіваюсь. Сьогодні впереше за довгий час зайшла та була приємно здивована активністю. Дякую всім, хто теперь читає мій блог. Типу філософський блог, де насправді я ділюсь творчими ідеями та враженнями. Сподіваюсь, вам подобаються мої фото та малюнки. Я не якийсь там неймовірний контент мейкер. Просто підтримую приємну творчу атмосферу тут. 

Я ніколи не ділилась майже ніякою інформацією про себе, тож тепер хотіла б хоч щось написати, аби ви мали уявлення, хто я взагалі така. Мене звати Влада. Я студентка НУ “Одеська юридична академія”. Мої хоббі: малювання, прослуховування музичних творів (рок, метал). Іноді фотографую. 

Також хотіла б поділитись останніми малюнками. 

Скоро я намалюю тв покажу вам декілька картин. Маю натхнення та багато ідей.

Учора ввечері гуляла, чудово провела час та зробила багато чудових фото

Насолоджуйтесь і ви також

Я нашвидкоруч намалювала історію, яка раптово виникла у моїй голові. Я живу в населенному пункті, де вулиці розташовані перпендикулярно великій дорозі, якою щодня їздять велика кількість вантажівок. Іноді вони гублять трохи того, що везуть і тому вздовж узбіччя ростуть і соняшники, і кукурудза, і будь-що інше прямісінько у щебені та придорожному пилі. Ось що значить родюча українська земля. Та суть коміксу не в тому...

Не зважайте на жвхливий стиль, я навчусь і краще коли-небудь.

Іноді просто хочеться поділитись своїми ємоціями та страхами. 

На першому фото зображено вечір в Одесі 23 лютого, за день до війни. 

Я завжди фотографую усе гарне, що бачу. Зазвичай це квіти чи небо. Я дитя, що виростила культура споживання) Замість того, щоб насалодитися краєвидом чи запам’ятати гарний момент, я його фотографую, що призводить до миттєвого забуття. Можливо тому моє життя мені здаться таким тьмяним. 

Мені захотілось тут поділитись тим, що зараз відбувається зі мною. Я час від часу переживала дипресію через речі, які від мене не залежать: пандемія, тепер війна. Тепер я не можу позбутися від відчуття безпорадності, а дипресія не закінчується. Я розумію, що багатьом зараз набагато гірше, ніж мені, проте я намагаюсь не корити себе за власні почуття. Кожен має право на емоції. 

Я намагалась боротися з собою звичними методами, проте нічого не допомагає.

Можливо я просто трохи стомлена і маю лиш трішки відпочити. 

Просто відповім на питання, які отримала в цьому пості

Шановний @revolytion, відповідаючи на ваше питання: 

Мені досить важко навчитися користуватися додатками для малювання. Я зовсім не розумію, як використовувати шари. Маю таку проблему на перший погляд, проте думаю, що як навчусь, буду мати й інші. Наприклад, не зможу уявити, як буде виглядати малюнок, не зможу більш точно виводити лінії, не розберусь з палітрою...

Я вже 3 роки вчусь на юридичному факультеті. Я отримала багато знань за цей час, проте не можу примінити їх на практиці. Діяльність, якою я займаюся в основному наукова, а на практиці все зовсім інше. Чим більше вчиш, тим менше знаешь...

Проте я не опускаю рук, продовжую робити нові фотографії та час від часу публікую їх у своємо блозі. Споглядайте на насолоджуйтесь) 

Скоро ви зможете побачити невеличкий комікс, над яким я працюю. Звісно він буде намальований на звичайному папері, але колисб я все ж таки зможу малювати за допомогою новітніх технологій, треба лишь вчитись...

Мої малюнки

Річ у тім, що останнім часом я навіть не намагаюсь малювати щось гарне та старатись покращити свої навички. Мій друг сказав, що мій стиль малювання нагадує йому класичний девілмен. 

Хоч і запізно, проте останній захід сонця минулого літа, панове. Майже с першого вересня у нас в Одесі стало так холодно, що виникла необхідність вдягнути верхній одяг. Чи то я така мерзлячка... бо часто бачу людей у светрах чи верхньому одязі у поєднанні з босоніжками чи іншим відкритим взуттям (капці, наприклад лол). Право кожного, проте мені особисто холодно на це дивитися. 

Завтра розпочинається моє дистанційне навчання в університеті. Я не зробила за це літо всього, чого бажала зробити, тим не менш, багато встигла, зокрема покращила знання англійської мови та повторила навчальну програму минулого року, крім того я займалась спортом та малювала (це мої хоббі). 

Літо швиденько минуло. Що ж... чекоємо Новий рік))

Доброго дня, шановні. Це не просто пост. Це крик душі. Прошу, почуйте та не ведіться на такі омани. 

Усі ми розуміємо, які часи настали. Усім потрібна робота та кошти для виживання.

Близька мені людина нещодавно виїхала з окупованої території. Через відсутність коштів на прожиття, почав шукати роботу та натрапив на аферистів у нас в Одесі. Класична ситуація для мого міста. 

Корпорація «Tiens Group Co. Ltd» магічним шляхом знайшла людину серед серед багатьох на сайті пошуку роботи та обрала саме її. Далі запрошують на співбесіду, яку ти звісно ж проходиш успішно, а потім тебе типу навчають лекілька днів для роботи, хоча насправді не дають ніякої корисної інформації про робочі обо’язки та зарплатню, лиш розповідають, яка їх компанія афігєнна. Просять заставу 200 грн за якусь книжку, типу це навчальні матеріали. Під час так званих лекцій не дозволяють користуватися телефонами, аби ти не дай Боже не загуглив їхню шарашкіну контору. Короче кажучи, після більш ніж години промивання мізків людина вже й не розуміє, що відбувається і куди вона потрапила...

Потім просять заплатити 9000 грн за якусь продукцію їх компанії, щоб стати співробітником, але до цього ми, дякувати вищим силам, не дійшли. Після першої ж “лекції” мені зателефонувала людина та розказала усе це, а я пошукала про них в інтернеті і, уявляєте, довго шукати не знадобилося: на сайті Президента України є навіть петиція про заборону цієї компанії на території України...

В когось здали нерви остаточно...

Усе це я розповідаю, щоб ви, любі друзі, були обережні з пошуками роботи та обдумували кожен крок двічи або навіть тричі. Обережність не завадить і в інших сферах життя. Будьте обережні також за кордоном. 

Доброго вечора, шановні. Ще одне моє захоплення - малювання. Здебільшого я малюю фарбами. Можливо це не найгарніші малюнки, котрі ви зможете побачити в мережі, проте я лиш хочу поділитися своїм досвідом та враженнями. 

Мій стиль вільний. Я люблю яскраві барви та цікаві їх поєднання. Малюю я майже з дитинства. У малювання знайшла спокій та відраду для душі. Я не намагаюся дійти до ідеальної чіткої картинки, ніколи ні в кого не вчилась, не намагалась покращити техніку самостійно. Для мене малювання - це спосіб заспокоїтися та виплеснути емоції.