#vintr

Vintr | Enchanted by Winter (2019)

Зими, яких нема Останнім часом багато думаю про думання. Точніше, думаю про думання про зиму. Бо мені дуже бракує більш зимової зими, аніж то є сьогодні. А що вже говорити про глибокі сніжні зими, лишегівські зими, які були колись, але нема тепер. Про те і думаю: ми завше розповідаємо про зими, які були колись, і яких вже нема тепер. Батьки наших батьків розповідали їм про зими, які були за їхнього дитинства, наші батьки розповідали нам про свої зими, а ми тепер розповідаємо про наші зими. І у кожній із цих розповідей вживаємо одну і ту ж фразу: тепер нема таких зим. Бо колись були зими, а що тепер - трішки снігу, трішки морозу, не більше -10. Ну яка ж то зима? Десь так говоримо ми. У наших батьків було до метра снігу і до -20, у їхніх батьків - півтора метра і до -30. І всі говорили, що колись були зими, а тепер не зима, а хто зна що. Важко уявити, які були зими, якщо віддалятись від сьогодення на відстань прапра- або прапрапрадідів. Але то таке, адже важливим є інше: зими були. Був сніг, був мороз. І можна було жити так, як треба: згідно із фенологією, згідно із собою. Бо взимі має робитись те, що робиться лише взимі: кожень день починати відкинанням снігу від порога, робити стежки до брами і лазнички, по обіді ходити по дрова, бо треба засинати в теплі, змітати сніг із взуття перед входом до хати, цілу зиму тримати на порозі мітлу, якою і змітається із взуття сніг, під кінець зими рубати дрова, бо їх як завжди виявилось замало, приходити до хати і знімати важкий вологий одяг, на якому розтанув налиплий сніг, не пхати задубілі руки у гарячу воду, слухати вечорами, як хурделиці гукають у комин, міряти глибину кучугур вранці, слизкатись на непосипаній піском дорозі, возитись на санках, тягати санки, виходити на лід і чимдуж з нього втікати, коли під ногами починає потріскувати, сидіти в хаті і дивитись, як йде сніг, не рухати цибулю у панчосі, яка висить біля п’єца, виходити на вулицю і внюхуватись в зиму, бо її запах ні з чим не можна сплутати. Робити безліч інших речей, які робляться лише взимку. Жити взимку. Чекати весни. Але хіба ж то зима? Ото колись були зими, а тепер.. / а тепер нема таких зим. і хто зна, чи ще будуть. тому треба якось рятуватись. слухати зиму у записі і уявляти, що ти є у ній. і що все йде так, як має іти.

Enchanted By Winter by Vintr

Vintr | Drottning (2018)

Vintr | Autumn (2018)

GROSS