#monokate

Oh, am I not lovely? Oh, am I not dear? Did I not tell you? Did I not say? What you do not have – do not grieve for it. When you hear the musicians playing, then tarry not.

You are here, and I am here But he is nowhere near A fiddle plays out in the street But mother will not let you go. She lets you not, she spares you not Lest you go out walking And with those black brows of yours Lest you lead the boys astray.

(You are here, and I am here.) (You are here, and I am here.)

Oh maiden, why do you weep so bitterly? Others have loved him – can you not see? Loved him, lured him, bewitched him too Oh, if only you had known…

Oh, am I not dear? Oh, do I not know? A swan drifts upon the quiet Danube.***​ Those who are not here – waste no grief upon them. When you hear the musicians playing, then tarry not.

You are here, and I am here But he is nowhere near A fiddle plays out in the street But mother will not let you go. She lets you not, she spares you not Lest you go out walking And with those black brows of yours Lest you lead the boys astray.

(You are here, and I am here.) (You are here, and I am here.)

TUT

(I ty tut, i ya tut.) (I ty tut, i ya tut.)

Oi ty, divchyno, chervonaia vyshnia, Oi choho ty iz vechora huliaty ne vyishla? De ty khodyla luhom, berehamy? Mozhe, koho poliubyla z chornymy brovamy? ​ Oi chy ya ne liuba, oi chy ya ne myla? Chy ya tobi ne kazala, chy ne hovoryla? Te, choho ne maiesh, za tym ne zhurysia, Yak zachuiesh muzychenky, da i ne barysia.

​I ty tut, i ya tut, a yoho nemaie, Na yulytsi skrypka hraie, maty ne puskaie. Ne puskaie, ne zhaluie, shchob ty ne khodyla, Tymy chornymy brovamy khloptsiv ne manyla.

(I ty tut, i ya tut.) (I ty tut, i ya tut.)

​Oi ty, divchyno, choho hirko plachesh? Yoho druhi poliubyly, khiba ty ne bachysh? Poliubyly, zamanyly, shche i prycharuvaly, Oi yakby ty teie znala…

​Oi chy ya ne myla, oi chy ya ne znaiu? Plyve bila lebedonka po tykhim Dunaiu. Da koho nemaie, za tym ne zhurysia, Yak zachuiesh muzychenky, to i ne barysia.

I ty tut, i ya tut, a yoho nemaie, Na yulytsi skrypka hraie, maty ne puskaie. Ne puskaie, ne zhaluie, shchob ty ne khodyla, Tymy chornymy brovamy khloptsiv ne manyla.

(I ty tut, i ya tut.) (I ty tut, i ya tut.)

TYT

(І ти тут, і я тут.) (І ти тут, і я тут.)

Ой ти, дівчино, червоная вишня, Ой чого ти із вечора гуляти не вийшла? Де ти ходила лугом берегами? Може, кого полюбила з чорними бровами?

Ой чи я не люба, ой чи я не мила? Чи я тобі не казала, чи не говорила? Те чого не маєш, за тим не журися, Як зачуєш музиченьки, да і не барися.

І ти тут, і я тут, а його немає На юлиці скрипка грає, мати не пускає. Не пускає, не жалує, щоб ти не ходила, Тими чорними бровами хлопців не манила.

(І ти тут, і я тут.) (І ти тут, і я тут.)

Ой ти, дівчино, чого гірко плачеш? Його другі полюбили, хіба ти не бачиш? Полюбили, заманили, ще й причарували, Ой якби ти теє знала…

Ой чи я не мила, ой чи я не знаю? Пливе біла лебедонька по тихім Дунаю. Да кого немає, за тим не журися, Як зачуєш музиченьки, то і не барися.

І ти тут, і я тут, а його немає, На юлиці скрипка грає, мати не пускає. Не пускає, не жалує, щоб ти не ходила, Тими чорними бровами хлопців не манила.

(І ти тут, і я тут.) (І ти тут, і я тут.)