випускний менше ніж через два тижні. дуже хвилювалася, що не встигну знайти собі речі, але сукня вже висить (валяється в пакеті під столом), і нові кросівки (бо підбори = смерть. серйозно, хто їх придумав і навіщо люди це взувають?) очікують свого зіркового вечора.
а от усвідомлення того, що я, найімовірніша, білок не побачу однокласників та вчителів досі ще не повністю вклалося в голові. я не сильно фанатію від перших чи других, але сумувати буду без сумнівів. чи-то за стабільністю, яку вони собою символізують.
я рада лишити це позаду. дуже, дуже багато неприємних людей зустріла в цьому навчальному закладі. настільки багато, що починаю щиро міркувати чи не є справжньою проблемою саме я. ось настільки все погано. але й не без позитиву однозначно. саме цього позитиву мені бракуватиме.
в університеті, звичайно, теж з'являться свої компанії, які я з задоволенням вивчатиму наче ізгой, що спостерігає здалеку за суспільством, і я сама також матиму своїх друзів. але це вже не те збіговисько фріків, до якого я звикла. людей буде набагато більше, і багато хто просто ходитиме на навчання як на роботу, без прив'язки до людей навколо, тобто набагато більше самітників.
kianamaiart
vaporwave
titsay
prguitarman
theartofmadeline
snowghoul
