Good people-dead people

Можливо, я просто не вмію передати все це словами. Навіть не знаю, що це – образа чи радість. Я б хотів, озираючись, бачити ніч зі спалахами та дивами. Але див не буває, тому я просто не озираюсь. Просто потрібно бути терплячими і міцними. Все закінчилося. Ми лишилися в більшості. Просто цей світ не може в собі вмістити такої кількості болю й такої кількості ніжності. Виснажені надвечір’я, розламані ранки, приголосні твого шепоту, настояні на алкоголі. Умілий лікар вилікує будь-які рани. Час, який у нас є, зцілить будь-які болі. Скільки б могло по всьому лишитись повітря нічного, скільки тепла в траві й голосів на березі. Але чорта з два – я не виніс з собою нічого: все залишилося там, в безкінечному вересні. Збираю розкидані речі, вертаю позичені суми. З ким хотів – погодився, з ким устиг – попрощався. Порожні легені, як порожні трюми – стільки місця для радості, стільки місця для щастя.

She does what the night does to the day